ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ: НЕОБХІДНІСТЬ ЧИ НОВА РЕАЛЬНІСТЬ

Діти мають навчатися в повноформатному режимі та здобувати якісну освіту. Однак ситуація складна, тому формат навчання залежатиме від ситуації з поширенням коронавірусної інфекції (COVID-19) Наразі фахівцями Міністерства освіти і науки України та педагогічними працівниками закладів освіти напрацьовано багато матеріалів для надання якісної освіти в умовах карантинних заходів. У той же час перехід на дистанційне навчання викликає певну стурбованість у батьків, адже під час онлайн-навчання вони змушені брати на себе певні функції вчителів щодо організації освітньої діяльності дитини. Так, навчання з використанням дистанційних технологій – це виклик, і не тільки для батьків. Проте в умовах негативної тенденції щодо зростання кількості хворих воно є необхідністю, яка допоможе зберегти життя як дітей, так і вчителів. У той же час перехід на дистанційне чи то змішане навчання – це не тільки про формат навчання, але й про зміну епох, адже так як раніше, вже не буде. За деякими прогнозами, у недалекому майбутньому до 40% часу у процесі навчання буде витрачатися на дистанційних формах навчання, стільки ж – на очних, а 20% – самоосвіта.  А тому важливо  вже сьогодні побачити ті переваги, що їх надає дистанційне навчання, щоб максимально ними скористатися. А це: зниження рівня авторитарності вчителя, розширення кордонів навчання, підвищення самостійності учнів. Так, психологи стверджують, що дистанційне навчання може стати найкращим часом для формування в дітей низки життєвих компетенцій, у тому числі самоорганізації. Головне, що можуть і повинні зробити за цих умов батьки, якщо хочуть бачити позитивні результати, – допомогти систематизувати і структурувати (тобто зробити зрозумілим) процес дистанційного навчання. А допоможуть в цьому такі кроки: 1. Скласти чіткий розклад/режим Стабільність і зрозумілість – це те, що для дітей створює якусь зону безпеки. Адже саме в безпеці діти прагнуть розвиватися, вчитися і пізнавати світ. Складіть новий розклад для дитини. Повісьте його на видноті, намагайтеся дотримувати режиму дня (підйом в один і той же час, перерви, прийом їжі тощо). Режим позитивно позначається і на нервовій системі дитини. 2. Організувати робочу зону Якщо немає своєї кімнати, то хоча б свій куточок + навушники, де будуть тільки потрібні для «цього» уроку матеріали. Усі зайві предмети, що відвертають увагу, доцільно прибрати. Також на працездатність дитини впливає світло – яскраве і холодне освітлення стимулює мобілізацію систем організму і підвищує пильність. 3. Організувати форму Дитина не повинна сидіти в піжамі. Вона і так навчається вдома (у дітей будинок не асоціюється з навчальною діяльністю, а більше з відпочинком). Учневі буде значно простіше надіти на себе «роль учня» і переключитися на заняття, якщо він буде одягнений у відповідний (асоціюється з навчанням) одяг. Це якась уніформа, що допомагає не забувати, де ти і що ти робиш. 4. Робити перерви Фокус уваги школяра на відеоконференції/уроці – 20 хвилин. Не більше. У старших школярів – 30 хвилин і то у разі внутрішньої мотивації й інтересу до предмета. Скільки триває відеоурок? 40? 45 хвилин? Дитина докладає чимало зусиль, аби сконцентруватися і зрозуміти, що їй через екран намагаються донести. Енергії витрачається більше, ніж на звичайному уроці. Тому вкрай важливо, аби діти перемикали свою увагу і відпочивали між уроками (по можливості не в гаджетах). Братися до виконання домашньої роботи доцільно не раніше, ніж за годину-півтори після закінчення уроків. Дитині потрібно переключитися, відпочити, пограти і перезарядитися. 5. Заохочувати спілкування з однолітками Провідна діяльність школярів середніх і старших класів – це спілкування. Та й в цілому школярі (зокрема молодші) звикли проводити багато часу в колективі спілкуючись, тому можуть відчувати дискомфорт в ізоляції. Заохочуйте спілкування, розмови, скайп-колли, можливо, навіть якісь ігри онлайн з однокласниками. Загалом, створюйте і заохочуйте умови, у яких дитина може поспілкуватися з однолітками (безпечно, звісно ж). 6. Знизити очікування і вимоги Нові умови навчання, тиск суспільства, страхи і тривога заважають дитині розуміти і вчитися як раніше. Отже, якщо помітили, що оцінки й успішність вашого сина/дочки погіршилася – не сваріть і не тисніть, а навпаки, зверніть увагу на ситуацію. Адже це може бути однією з ознак стресу. Дитина потребує допомоги і відкритого діалогу з батьками. Дітям складно. Якщо ми ще будемо стояти у них над душею, вимагаючи тільки позитивних оцінок, то це посилить їхню тривогу, погіршить стосунки з ними. 7. Мотивувати і помічати успіхи Не змушуємо дитину, а мотивуємо! Водночас не забуваємо відзначати її успіхи. Якщо порівнюємо, то тільки із самою собою. Навчайте дітей помічати хороше в обставинах, що склалися, розмовляйте, хваліть і підтримуйте. Ось такі базові та найнеобхідніші правила, що допоможуть дітям правильно організувати процес дистанційного навчання та зосередитися  на двох основних напрямках – самоорганізації та знаходженні мотивації для навчання. За матеріалами сайту Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації